Кавове дерево відноситься до сімейства маренових і має близько 60 видів. Для одержання кави використовуються тільки два її види: аравійська кава (або "арабіка") і конголезька (також відомий як "робуста"). Обидва сорти являють собою деревця до 10 метрів у висоту (на плантаціях їх підрізають, і вони таких розмірів не досягають), з білими квітками. Плоди кавового дерева - яскраво червоні ягоди діаметром до 1,5 см. З зерен арабіки виходить більш ароматний і ніжний напій, а додаванням робусти виходить напій більш міцний. Кавове дерево достатньо вибагливе: йому потрібна температура близько 20°С, чергування дощового і посушливого періодів протягом року, пухкий ґрунт із багатим вмістом органічних речовин і суворо визначена кількість сонячного світла - шкідливий як його брак, так і надмірна освітленість. Краща кава росте в горах, на вулканічних ґрунтах на висоті від 1400 метрів над рівнем моря. Якщо всі умови дотримані, то щороку протягом декількох місяців кава буде давати плоди.
Збір кави Плоди (або ягоди) збираються кілька разів у рік - у міру дозрівання. Існує кілька способів збору - від найпростішого, при якому зривається усе, що росте на гілці, включаючи що недозрілі і переспілі ягоди, до самого тонкого - ручного збору ягідок по одній - це повільна і кропітка праця, продуктивність якої невисока. При цьому методі збирати врожай зрілих кавових ягід приходиться до семи разів у рік.
Переробка кави Отже, врожай зібраний, але він складається не з кавових зерен, а з кавових ягід. Знайоме нам зерно - це одне з двох насіннячок, що утримуються в кожній кавовій ягоді, і зрозуміло, що першою справою після зборки треба очистити зерна від м'якоті, що його оточує. У світі існують два основних способи зробити це: для більш дорогих сортів кава використовується промивання великою кількістю води. Ягоди вимочуються і розм'якшуються, потім м'якоть зчищають за допомогою спеціальних млинів, а зерна знову виявляються у воді - уже для сортування: здорові зерна тонуть, а уражені спливають. Потім з них отчищають залишки м'якоті і викладають на сонце - сушитися. Цей спосіб досить дорогий - хоча б тому, що для обробки 1 кг кави потрібно близько 100 літрів води. А там, де немає такої кількості води, використовують інший спосіб: зібрані кавові ягоди просто тримають на сонці доти, поки м'якоть не висохне і не відвалиться сама. Оброблена у такий спосіб кава має більш насичений смак, але програє в ароматі і тонкості.
Розчинна кава Розчинна кава набагато старша, ніж може здатися. Вона з'явилась на світ в 1899 р., коли японський винахідник розчинного чаю Саторі Като адаптував винайдену ним технологію для кава. Замовником виступала американська компанія. Пізніше американці поширили розчинну каву по світу - так під час Другої світової війни розчинна кава входила у раціон американських військ. В ті роки розчинна кава вироблялась так: з дуже міцного настою натуральної кави випарювали воду. Після війни, у 1960-х роках, технологія виготовлення розчинної кави була значно удосконалена, з'явилась сублімована кава (її ще називають freeze-dried). Виробництво цієї кави коштує дорожче, але зате процес переробки дозволяє краще зберегти смак і аромат натуральної кави. Технологія така: дуже міцний кавовий настій заморожується до температури - 40°С, лід колеться на дрібні шматочки, які потім піддаються впливові гарячого ( +50°С) повітря. При цьому відбувається незвичайна річ: лід перетворюється в пару - випаровується - минаючи рідку фазу. А кава залишається у виді кристалів.
