Коротко про кофеїн

Головна речовина кави, що діє, – кофеїн (1,3,7-тріметілксантін). Синоніми – сaffeine, guaranin, theinum. Цей алкалоїд міститься в листі сподіваючись, насінні кави, горіхах кола. Отримують його і синтетичним шляхом.

По будові і фармакологічним властивостям кофеїн близький до теоброміну і Теофіліну, але робить сильніший збуджуючий вплив на ЦНС і використовується переважно як її стимулятор. Фізіологічні особливості дії кофеїну на ЦНС були вивчені І.П. Павловим і його співробітниками що показали, що кофеїн підсилює і регулює процеси збудження в корі головного мозку. У відповідних дозах він підсилює позитивні умовні рефлекси, підвищує рухову активність, розумову і фізичну працездатність, знімає втому і сонливість, але великі дози можуть приводити до виснаження нервових клітин.

Дія кофеїну, як і інших психостимулюючих засобів, в значній мірі залежить від типа вищої нервової діяльності, тому при його дозуванні слідує враховувати індивідуальні особливості нервової системи людини. Кофеїн ослабляє дія снодійних і наркотичних засобів, підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний і сосудодвігательний центри. Сердечна діяльність під впливом кофеїну посилюється, скорочення міокарду стають інтенсивнішими, частішають. При колаптоїдних і шокових станах під впливом кофеїну підвищується АТ; при нормальному АТ істотних змін не спостерігається, оскільки одночасно із збудженням сосудорухомого центру розширюються кровоносні судини скелетних м'язів і інших органів (головного мозку, серця, нирок), проте судини органів черевної порожнини (окрім нирок) звужуються.

Діурез під впливом кофеїну декілька посилюється, головним чином, у зв'язку із зменшенням реабсорбції електролітів в ниркових канальцях. Кофеїн знижує агрегацію тромбоцитів, стимулює секреторну діяльність шлунку. За сучасними даними, в механізмі дії кофеїну істотну роль грає його пригноблюючий вплив на фосфодіестеразу, що веде до внутріклітинного накопичення циклічного аденозінмонофосфата (цАМФ). Вважають, що стимуляція кофеїном шлункової секреції теж пов'язана із збільшенням вмісту цАМФ в слизистій оболонці шлунку.

У механізмі нейрохімії стимулюючої дії кофеїну важливу роль грає його здатність зв'язуватися із специфічними рецепторами мозку, ендогенним лігандом для яких є пуріновий нуклеозід аденозін. Цьому сприяє структурне структурна схожість молекули кофеїну і аденозіна. Оскільки аденозін розглядається як чинник, що ослабляє процеси збудження в мозку, заміщення його кофеїном приводить до стимулюючого ефекту.

При тривалому вживанні кофеїну можлива освіта в клітках мозку нових аденозінових рецепторів, і дія кофеїну поступово ослабляється. В той же час, при раптовому припиненні введення кофеїну аденозін займає всі доступні рецептори, що може підсилювати гальмування, що виявляється стомленням сонливістю, депресією.

Застосовують кофеїн (кофеїн-бензоат натрію) при інфекційних і інших захворюваннях, функцій ЦНС і серцево-судинної системи, що супроводяться пригнобленням, при отруєннях наркотичними і іншими отрутами, пригноблюючими ЦНС, при спазмах судин головного мозку (мігрень та інші), для підвищення психічної і фізичної працездатності, усунення сонливості [1]. Кавове зерно в середньому містить 13,9 г% жирів, засвоєних вуглеводів – 4,1 г%, кофеїну (тріметілксантіна) – 1,5 г%, дубильних речовин – 5,5 г%, ефірів кавової і хінної кислот – 6,5 г%, лимонної кислоти – 1 г%, тригонеліну – 1 г%, мінеральних речовин і мікроелементів – 5 г%, пурінових підстав – 1,2 г%, щавлевої кислоти – 0,4 г%. Приблизно 75% мас сирого кавового зерна доводиться на незасвоєні полісахариди [5].